Суть і значення посту

          Як відомо, людина складається з душі і тіла. Не можна віддавати перевагу одній з цих складових, придушуючи потреби іншої. Хоча на практиці ми найчастіше працюємо для тіла, ігноруючи потреби душі. У житті більшості людей матеріальне домінує над духовним.

         Завдання ж посту — відновити гармонію між потребами тілесними і духовними. Оскільки ми ігнорували потреби душі, то під час посту повинні частково ігнорувати бажання тіла. Під час посту душа людини відроджується, а людина відчуває себе духовною істотою і прокладає собі шлях у Царство Небесне.


ОФІЦІЙНІ ПРИПИСИ ПОСТУ В УГКЦ

ВИВЧАЄМО ПАРТИКУЛЯРНЕ ПРАВО – ЗАКОНИ ЦЕРКВИ.

Кан. 115 – ПРО ПОСТИ
(кан. 882 ККСЦ)
§ 1. Покутна практика посту, покаяння та стриманості, метою якої є надолуження за вчинені гріхи та осягнення більшої досконалості задля особистого освячення, – це найдавніша традиція Української Греко-Католицької Церкви.

§ 2. Усі вірні зобов’язані постити в такі періоди церковного року:
Великий піст і Страсний тиждень;
Петрівка – від понеділка після Неділі всіх святих до навечір’я празника Святих Верховних апостолів Петра і Павла (включно);
Успенський піст, або Спасівка, – від свята Перенесення Чесного і
Животворного Хреста та Макавейських мучеників до навечір’я Успіння Пресвятої Богородиці (включно);
Різдвяний піст, або Пилипівка, – від дня після свята Апостола Пилипа до навечір’я Різдва Христового:

1) у перший день Великого посту і Страсну п’ятницю – суворий піст, тобто слід утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів
та яєць, а також страв, які містять ці продукти;

2) у перший тиждень Великого посту і впродовж усіх днів Страсного тижня потрібно утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв;

3) у понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів Великого посту слід утриматися від споживання м’ясних продуктів і страв; у вівторок та четвер дозволено всі види їжі;

4) в інші пости церковного року вірні зобов’язані: у середу та п’ятницю утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв; у понеділок вівторок та четвер дозволено всі види їжі.

§ 3. Усі вірні зобов’язані дотримуватися посту в такі дні: навечір’я Різдва
Христового, навечір’я Богоявлення Господнього, Усікновення Чесної голови святого Івана Хрестителя, Всемірне Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста.

§ 4. У всі п’ятниці року, окрім випадків загальниць, храмового та дванадесятих свят, належить утримуватися від м’ясних продуктів і страв.

§ 5. У всі дні посту та періоди загальниць вірні зобов’язані утриматися від організації та участі в гучних забавах, весіллях, танцях, розвагах та інших подібних заходах.

§ 6. Стосовно звільнення від обов’язку посту потрібно дотримуватися таких положень:

1) Загальницями в УГКЦ є періоди:
від Різдва Христового до навечір’я Богоявлення;
від неділі Митаря і фарисея до неділі Блудного сина;
від Пасхи до Томиної неділі;
від Зіслання Святого Духа до неділі Всіх святих;

2) Немає посту в суботи, неділі та дні святкування Нового року (31.12– 01.01) і Незалежності України (24.08);

3) від будь-якого обов’язку посту звільняються:
діти до 14 років та особи,
яким виповнилося 60 років; важкохворі; вагітні;
матері після пологів і ті, що годують груддю;
ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує вісім годин);
ті, що важко працюють;
ті, що харчуються зі столу інших;
убогі, котрі живуть з милостині;

4) в окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх, заохочуючи в цьому разі вірних до здійснення діл побожності та милосердя.

§ 7. Поза межами території верховноархиєпископської Церкви стосовно цього слід дотримуватися місцевих звичаїв.